1.    Базові реанімаційні заходи:
-    Особи,які викликають медичну допомогу,повинні оцінити стан свідомості, якість дихання. При ствердженні відсутності дихання з порушенням свідомості, діяти згідно протоколу для раптової зупинки кровообігу.
-    Ключова процедура усіх осіб при наданні першої медичної допомоги,незалежно від рівня підготовки, натискання грудної клітки : глибина натискання 5 см, частота 100 р в хвилину. Особи  , які підготовлені, виконують натискання грудної клітки та вентиляцію у співвідношенні 30:2 . Якщо особа не проходила підготовку, то рекомендується телефонний інструктаж.
-    Рекомендується використовувати пристрої, які дозволяють рятувальникам отримувати зворотню інформацію.
2.    Електротерапія: автоматичні зовнішні дефібрилятори, дефібриляція, кардіоверсія, електростимуляція :
-    Вчасне безперервне виконання натискань грудної клітки.
-    Мінімізація перерв у натисканні грудної клітки безпосередньо перед дефібриляцією так і після неї та під час набору заряду дефібрилятора (перерва між натисканнями не довше 5 сек).
-    Рятувальник проводить дефібриляцію в рукавичках.
-    При лікуванні позалікарняної зупинки кровообігу, в той час, коли дефібрилятор готується до роботи, бригада швидкої допомоги проводить СЛР високої якості необмежений час на відміну від рутинного застосування керованого часу 2-3 хв.
-    Три дефібриляції підряд проводяться , якщо зупинка кровообігу настала під час катетеризації серця або в ранньому післяопераційному періоді після кардіохірургічних операцій.
-    Необхідно розповсюджувати автоматичні зовнішні дефібрилятори як в людних місцях, так і в приватних комплексах
3.    Спеціалізовані реанімаційні заходи у дорослих.
-    Мінімізація перерв у натисканнях грудної клітки. Натискання припиняються на короткий час для проведення важливих процедур.
-    У лікарнях необхідно приділити увагу використанню систем ” спостерігай та дій ” з метою запобігання лікарняної зупинки кровообігу.
-    Відмова від визначеного періоду проведення СЛР перед дефібриляцією в непоміченій рятувальниками позалікарняній зупинці кровообігу.
-    Зменшення значення прекардіального поштовху.
-    Три дефібриляції підряд у випадку фібриляції шлуночків , шлуночкової тахікардії без пульсу , що настали в кабінеті інвазивної кардіології або у післяопераційному періоді в кардіохірургії.
-    Не рекомендується введення ліків через інтубаційну трубку; при відсутності венозного доступу ліки необхідно вводити через внутрішньокістковий доступ.
-    При лікуванні зупинки кровообігу необхідно ввести 1 мг адреналіну після третьої дефібриляції і поновлення натискання грудної клітки, і надалі вводити його кожні 3-5 хв ( кожний другий цикл СЛР ). Аміодарон , 300 мг, також вводиться після третьої дефібриляції.
-    Атропін не вводиться при асистолії чи електричній активності без пульсу.
-    Інтубацію проводять лише добре підготовлені особи.
-    Збільшилась увага щодо застосування з метою підтвердження та моніторування положення інтубаційної трубки , якості проведення СЛР , а також як ранньої ознаки повернення спонтанного кровообігу.
-    Використання УЗД під час проведення спеціалізованих реанімаційних заходів.
-    Концентрацію О2 в суміші , після відновлення спонтанного кровообігу , регулювати так , щоб досігти Sa О2 на рівні 94-98 %.
-    Більшу увагу приділено лікуванню післяреанімаційного синдрому, що може покращити виживання після  раптової зупинки кровообігу.
-    Наголос на застосування первинного черезшкірного коронарного втручання у відповідній групі пацієнтів з ознаками повернення спонтанного кровообігу  (включно і тих, хто залишається в комі).
-    У дорослих осіб після відновлення спонтанного кровообігу слід утримувати рівень глюкози в крові до 10 ммоль/л, але необхідно уникати гіпогллікемії.
-    Рекомендується застосування гіпотермії у пацієнтів, що знаходяться в комі після зупинки кровообігу.

Лікарня швидкої медичної допомоги м.Миколаєва
Відділення анестезіології та інтенсивної терапії
лікар-ординатор Копчинська Л.О.